Про УКРЛІТ.ORG

послуга

ПО́СЛУГА, и, ж.

1. Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому. Якщо буде потрібна яка-небудь з мого боку послуга, то я радніший виконати її на цій посаді, що займаю тепереньки (Мирний, V, 1955, 431); — На все добре, Гервасію. Постарайся влагодити все ладком, а я не забуду твоєї послуги… (Стельмах, І, 1962, 289); Василь Іванович того не знав, з якою радістю я заходилась підігрівати чай. Було дуже приємно зробити для нього маленьку послугу (Гур., Осок. друзі, 1946, 55); // перен. Сприяння розвиткові, піднесенню, поширенню чогось. [Монтаньяр:] Ото була б послуга для ідеї і помста за товаришів-героїв! (Л. Укр., II, 1951, 175).

◊ Ведме́жа по́слуга див. ведме́жий; До ва́ших (твої́х) по́слуг; заст. До ва́шої (твоє́ї) по́слуги; До по́слуг вам хто — ввічлива форма висловлення готовності допомогти, прислужитися, стати в пригоді кому-небудь. — Якщо ви захочете в Полтаві дістати нових п’єс, то я до ваших послуг. У мене там серед театралів давні знайомства (Гончар, II, 1959, 169); — Я ось зараз закінчу, тоді весь до твоїх послуг (Головко, II, 1957, 553); До по́слуг чиїх; заст. До по́слуги чиєї; До по́слуг кому що — щось надається у повне розпорядження кого-небудь, хтось може без будь-яких обмежень користуватися чимсь. — Коли вас цікавлять, наприклад, мандрівки по морях земної кулі або ботаніка чи географія, — корабельна бібліотека до ваших послуг (Тулуб, В степу.., 1964, 271); До її послуг — просто розкішні парки Ташкента, де можна чудово провести час (Ле, Міжгір’я, 1959, 23); [Антоніо:] Маестро!..верніться-бо в Італію!.. Мій корабель до вашої послуги з господарем його (Л. Укр., III, 1952, 120); — Хаквілавіліс буде тут завжди вам до послуг (Смолич, І, 1958, 87); Роби́ти пога́ну (ке́пську) по́слугу кому — невдалим втручанням у чиїсь справи замість допомоги завдавати шкоди, неприємностей кому-небудь. «Франко б вам за се не подякував», — запевняли мої обидва сперечники і прочитали мені щось наче «нотацію»; .. що я роблю Вам дуже кепську послугу, боронячи Вас, коли Вам самим зовсім непотрібна, а може й образлива така оборона (Л. Укр., V, 1956, 434); Зустрічаються ще й батьки, які надмірно балують молодь, роблячи погану послугу і дітям і суспільству (Рад. Укр., 28.II 1957, 1); Користува́тися по́слугами: а) (кого) залучати когось до виконання якої-небудь роботи. Всеволод користувався послугами грузинських майстрів на будівництві Дмитрівського собору у Владимирі (Іст. СРСР, І, 1956, 62); б) (чого) використовувати щось з певною метою; Пропонува́ти (запропонува́ти) свої́ по́слуги кому — виявляти бажання, готовність допомогти кому-небудь у чомусь. Пристаркуватий ротний кравець довго вагався, доки, смішно надимаючись, зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (Гончар, III, 1959, 199); Машиніст, довідавшись, що ми солдати-втікачі і тепер хочемо якось добратися до Берліна, запропонував свої послуги (Кол., На фронті.., 1959, 194).

2. перев. мн. Робота, виконувана для задоволення чиїх-небудь потреб; обслуговування. Необхідно здешевити послуги як кредитних закладів, так і торговельних апаратів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 209); // тільки мн. Система господарсько-побутових вигод, що надаються населенню. Центральний Комітет [КПРС] вважає, що особливого значення набирає сьогодні також завдання забезпечення зростаючого платоспроможного попиту населення продовольчими і промисловими товарами, а також послугами (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 51); Швидкими темпами збільшується виробництво товарів широкого вжитку, розширюються побутові послуги (Ком. Укр., 3, 1970, 16).

Буди́нок (бюро́) [до́брих] по́слуг — заклад для побутового обслуговування громадян. У селищі Новопсков буде збудовано будинок добрих послуг, автобусну станцію, кінотеатр, кілька магазинів (Хлібороб Укр., 3, 1967, 32); Комуна́льні по́слуги див. комуна́льний.

ПОСЛУ́ГА, и, ж. заст.

1. Служіння, слугування. Дам тобі.. старшого сина на послугу (Сл. Гр.); На другий день Мокрина серед села, прилюдно, цілий день мазала панські кухні зокола, а на шиї в Мокрини, за її щирі послуги — на червоній стьожечці теліпалося здохле котятко! (Мирний, І, 1949, 200); [Лицар:] Гордую тобою я не тим, що хлопка ти, а тим, що на послугах розгубила сумління й честь (Л. Укр., II, 1951, 195); Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе, В боротьбі за щастя, за свободу — Тільки той переживе себе! (Стар., Вибр., 1959, 96); Розглянувши добре цього індивіда, мусила вона констатувати, що чудар-господар і людей до послуг собі добирає таких кумедних, як і сам (Смолич, І, 1958, 64).

◊ Бу́ти на послу́гах (на послу́зі) в кого, заст.: а) бути служником (служницею) в кого-небудь. Сто листів писав до неї — Не дає вістей, Хоч у неї на послугах — Тисяча людей… (Крим., Вибр., 1965, 288); [Бавмерт:] Був [Єгер] на послузі в офіцера. Ти тільки слухай, як він по-панськи говорить (Л. Укр., IV, 1954, 215); б) бути чиїмсь попихачем. Буржуазний уряд ЗУНР став на захист капіталістичної і поміщицької власності, був на послугах у імперіалістів Англії, США (Рад. Укр., 14.IV 1959, 3).

2. ч. і ж. Служник, служниця. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 341 - 342.

Послуга, ги, ж.

1) Услуга, служеніе, услуженіе. Мир. ХРВ. 59. Не в золотій писі земної жизни суть, а в праці праведній, у послузі народу. К. Дз. 181. Дам тобі молока, а старшого сина на послугу. Рудч. Ск. І. 139. Господь йому дав меч свій на послугу. К. Іов. 91.

2) Слуга. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою. Гол. І. 173. Годував дитя не рік, не чотирі, а оддав дитя не дня, не години, людям послуга, а мені на серці туга. Рк. Макс. Ум. Послужка. Свекор каже: невістко моя, свекруха каже: послужко моя. Чуб. III. 282.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 363.

вгору