ПОЛІ́ТТЯ, я, с.

1. Сприятливі умови, сприятлива погода. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців (Сл. Гр.); Треба було б угноїти цю латку, але де брати і ту худобу, і той гній. Одна надія на поліття (Стельмах, II, 1962, 301); // Урожайне літо; врожай. Сього року поліття на ваш огород (Сл. Гр.); — Ти в мене і торік пророкувала гарне поліття (Вовчок, І, 1955, 147); Іній — передвісник поліття на жито, пшеницю і всяку пашницю (Рад. Укр., 2.II 1967, 1); * Образно. На юних геніїв значно вбогіше поліття у музиці. І тут частенько буває так, що квітка зацвітає гоже, але плоду не приносить (Знання.., 12, 1968, 8).

2. діал. Поління (див. полі́ння¹). З пагорба на долину прибережною стежкою сходили дівчата кукурудзяної ланки: вони, по звичаю, пустували, наче не з поліття йшли, а з гулянки (Вол., Дні.., 1958, 144).

3. діал. Бур’ян, який треба виполювати. Поліття вже наросло (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 83.

Поліття, тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. у. Не на всяке літо добре поліття. Ком. II. № 646. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.

Поліття, тя́, с.

1) = Поління.

2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 285.