Про УКРЛІТ.ORG

поління

ПОЛІ́ННЯ1, я, с. Дія за знач. поло́ти. Огороди, як рута зазеленіють і викликають до себе хазяйські руки до поління, до сапування (Мирний, І, 1954, 50); За останні роки в боротьбі з бур’янами великого значення набули препарати — гербіциди, які використовують для хімічного поління (Колг. Укр., 2, 1957, 23).

ПОЛІ́ННЯ2, я, с. Збірн. до полі́но. Біля сарая Галаган колов дрова. А кучер Кузьма в акуратні штабелі складав поління (Головко, II, 1957, 479).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 76.

вгору