ПО́ЛОЗ 1, а, ч.
1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев’яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу. Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий (Номис, 1864, № 11434); В його довгі вузенькі сани з широкими полозами був впряжений собака (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 82); Часто з коріння і стовбура.. заготовляють полози для саней (Стол.-буд. справа, 1957, 9); * У порівн. Дорога їхала з-під ніг, і валянки були невтримно слизькі, мов санні полози (Загреб., Шепіт, 1966, 12).
2. спец. Ковзкий брус, який використовується для переміщення предметів великої ваги, спускання суден на воду і т. ін. Пересування невеликих ..будинків здійснюється без катків, ходові балки виготовляють у вигляді дерев’яних або металевих полозів (Інж. геод., 1959, 440).
ПО́ЛОЗ2, а, ч. Неотруйна змія родини вужів. — Що ви верзете нісенітницю! Які там полози в нашому садку? Полози плазують в степах (Н.-Лев., VII, 1966, 196); — Одно погано: у печері на тому острові живе полоз. Зміюка завтовшки як стовбур дерева (Донч., Ю. Васюта, 1950, 10); * Образно. А в степу подув вітер — і відразу поповзли по землі білі сніговійні полози, легко звиваючись проміж заметів (Тулуб, В степу.., 1964, 203); * У порівн. Це був чудовий, віковий ліс, що починався далеко звідси в верхніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра (Скл., Святослав, 1959, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 92 - 93.