ПОЛАСКАВІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати ласкавішим (див. ласка́вий). Пишу по довгій перерві. Та не поспішайте з присудом. Збагніть причину, що примусила мовчати, і поласкавішайте (Кач., II, 1958, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 60.

Поласкавішати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають. Шевч. (О. 1862. VI. 10, 11).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 281.