ПОГА́НШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися поганшим (див. пога́ний 6). — Ватя.. малою була собі нічого дівчина, а це чогось стала розпливатись та поганшати, — обізвався о. Артемій (Н.-Лев., IV, 1956, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 704.