ПО́ВОРОЗ, у, ч. Те саме, що поворо́зка. — Впіймали його за повелінням нашого князенька і за шию поворозом вели до самого Києва (Загреб., Диво, 1968, 551).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 691.