Про УКРЛІТ.ORG

повнішати

ПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.

1. Ставати повнішим (див. по́вний 1, 3). Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (Дор., Три богатирі, 1959, 41).

2. Ставати повнішим (див. по́вний 7); в міру товстішати. Ольжине лице повнішало й наливалось, як виноградна ягода (Н.-Лев., І, 1956, 509); На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Смолич, II, 1958, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 684.

вгору