ПОБУДИ́ТИ ¹ див. побуджа́ти.

ПОБУДИ́ТИ², буджу́, бу́диш, док., перех., до чого або з інфін., діал. Спонукати. Побудити до сміху.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 628.