ПЕРЕХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПЕРЕЙТИ́, перейду́, пере́йдеш, док.
1. перех. і через що. Йдучи, переправлятися через що-небудь або на другий бік чого-небудь. Переходячи мостом бистру річку, якось глянула [Хима] в чисту воду, та й не пізнала самої себе (Вовчок, І, 1955, 52); Кінні козаки переходили [плесо].., а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (Стор., І, 1957, 397); Не хочеться писареві чоботи закаляти, підійшов до калюжі та й не знає, як через неї йому перейти (Україна.., І, 1960, 21); Високий був у брамі тій поріг, його переступить не кожен міг. Не перейшла і я (Л. Укр., І, 1951, 288).
◊ Вповні́ шлях (доро́гу) перехо́дити (перейти́) див. вповні́; Перехо́дити (перейти́) до́рогу (шлях і т. ін.) див. доро́га; Перехо́дити (перейти́) з хлі́бом [і сі́ллю] — зупиняти весільний поїзд, щоб отримати викуп. Ще тричі їх [молодих] переходили з хлібом і сіллю, торгувалися за викуп, і дружки змушені були випорожнити й другу корзину з горілкою (Кучер, Трудна любов, 1960, 162).
2. перех., через що, чим і по чому. Проходити якийсь простір, яку-небудь віддаль і т. ін. А хто такий У чорній киреї Через базар переходить? (Шевч., І, 1963, 136); Переходячи базаром, що на нім було кілька рундуків із красним крамом та позаторішньою сухою таранею, ми побачили фабриканта (Досв., Вибр., 1959, 97); Колись в хороми я зайшов, Давно покинуті панами, І ряд покоїв перейшов, Набитих зерном та мішками (Щог., Поезії, 1958, 197); Перейшовши навшпиньках цих тридцять кроків, вона стала перед дверима (Смолич, І, 1958, 89); * Образно. Буду піснею дзвеніти, і мужатись, і мужніти, — через довгії мости переходить і рости (Тич., II, 1957, 7); * У порівн. Прожив [Дідок] той вік, мов поле перейшов, Квітчастеє, веселе та зелене… (Гл., Вибр., 1951, 87); // Рухатися через що-небудь. Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе (Рильський, І, 1956, 62); Наше листування на час було перервалося, доки через ваш колгосп переходив фронт (Ю. Янов., І, 1954, 68); Микула витяг з рани сукно, але куля перейшла плече наскрізь і він не мав способу переконатися, чи в тілі що не лишилося (Мак., Вибр., 1956, 459); // тільки док., у сполуч. із сл. танець, діал. Протанцювати (танець). Він танець чи два перейде (Сл. Гр.); // перен. Охоплювати своєю дією, поширюватися на що-небудь. Перейдуть по серденьку Довгими рядами Всі щасливі спомини (Фр., XIII, 1954, 452); Похмурий передзвін перейшов поступово по всіх палубах (Ю. Янов., II, 1958, 77); // Проходити повз кого-, що-небудь. Підійшов до їх сусіда, привітавсь та й каже: — А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої? Ані перейти.. тудою, чутно, ані переїхати (Вовчок, І, 1955, 357) .
◊ Не [могти́] перейти́ ха́ти — бути дуже слабим, хворим. Годі! я не можу й хати перейти (Олесь, Вибр., 1958, 73); Ні перейти́, ні перелеті́ти див. переліта́ти; Перейти́ світ — побувати у багатьох місцях, дуже багато побачити. Хоть [хоч] би я світ перейшов, то такого приятеля я собі не найду, не приєднаю, не зазнаю (Черемш., Тв., 1960, 12).
3. неперех., розм. Те саме, що прохо́дити
1. Семпроній повагом іде до дверей попід стіною, щоб не переходити поміж громади, скупченої посеред темниці (Л. Укр., II, 1951, 477); З подивом позирала на нього Мирослава, коли він переходив коло неї (Фр., VI, 1951, 15); [Xрапко:] Що ж це — всі вже перейшли? Нікого немає? (Мирний, V, 1955, 133); Стрілою кинувся [Матвій] до своєї кімнати, але маса людей у вихідних дверях затримали його. Боротися з ними він не міг, тому стояв, доки всі перейдуть (Ірчан, II, 1958, 265); // безос. Люди помалу почали розходитись по своїх робочих місцях. Але тут несподівано на високому штабелі з’явився Іван.. Між людей перейшло: — Берник! (Мур., Бук. повість, 1959, 35).
4. неперех. Йдучи, переміщатися з одного місця в інше. Вони переходили від екіпажу до екіпажу, уважно оглядаючи перед маршем свої машини (Собко, Запорука.., 1952, 3); Кілька разів його гукає Галя, але Вустимко мовчить. Він тільки переходить з вишняка під верби (Багмут, Опов., 1959, 14); Розмова Полі почала доходити ще глухіше — очевидячки, жінка перейшла до трюму через незабиту стіну (Ю. Янов., II, 1958, 157); Він спочатку читав листи, сидячи на канапі, далі перейшов на стілець у протилежний кут кімнати (Мушк., День.., 1967, 171); * Образно. Я живу тобою [земле] і для тебе, Вийшов з тебе, в тебе перейду (Сим., Земне тяжіння, 1964, 49); // Змінювати місце свого проживання. — Знаєш що, Василинко! Кидай свою казарму, переходь до мене та й будемо жити вдвох (Н.-Лев., II, 1956, 122); Розум жив Тогді [тоді] в старій хатинці, Тепер зійшов, Жить перейшов В мальованім будинці! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 187); В останній час до нього перейшов жити якийсь товариш (Ю. Янов., І, 1958, 110); // Міняти місце роботи. Данило Вигон зайшов до Коляди вранці і поклав на стіл берданку: — Здаю пост, Семене Федоровичу. — Це ж як? — Переходжу до трактористів (Зар., На.. світі, 1957, 239); Олександр перейшов на військовий завод ще восени (Панч, О. Пархом., 1939, 21); // Починати займатися чим-небудь іншим, розводити щось інше. Незадовго до війни дід Харко перейшов на бджоли. — колгосп уже мав і велику пасіку, — почесна праця на старість (Ю. Янов., II, 1954, 161); // Міняти місце або форму навчання. Пояснює [Тоня], що Віталик іде на радіовузол не з метою тепліше влаштуватися, а тому, що там треба заміни, бо найближчий його друг Сашко Литвиненко з осені переходить до інституту на стаціонар — радгосп посилає його вчитися (Гончар, Тронка, 1963, 163); Комерційний інститут.. я покинув. Багато малював, особливо карикатур, і твердо вирішив перейти вчитися до архітектурного інституту в Києві (Довж., І, 1958, 18); // Ставати учнем наступного класу, студентом вищого курсу. Дівчата разом пішли до школи, разом переходили з класу в клас (Ткач, Плем’я.., 1961, 8); Любий Миша!..Взагалі я помітила, що ти, перейшовши на другий курс, почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше (Л. Укр., V, 1956, 8); // у сполуч. із сл. очі, погляд. Повертатися на кого-небудь іншого або щось інше. Від образів його тяжкий погляд перейшов на дівчину, і її налякали й дядькові очі, й химерні губи (Стельмах, І, 1962, 343); // Передаватися від одних до інших (про предмети). Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться — Метелиці та гопака Гуртом оддирають; Кухоль ходить, переходить, Так і висихає (Шевч., І, 1963, 74); Запах банкнотів, що перейшли не через одну тисячу людських пальців, зовсім одурманив Катерину (Вільде, Сестри.., 1958, 102).
◊ Перейти́ крізь си́то й ре́шето див. си́то.
5. неперех. Покинувши кого-, що-небудь, приєднуватися до іншого або інших. Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Март., Тв., 1954, 296); В Сибіру на бік революції переходять робітники армій, що повертаються з Далекого Сходу… (Головко, II, 1957, 311); Шотландське лица́рство усе перейшло Служити в англійському війську (Л. Укр., І, 1951, 354); [Леся:] Нехай мене породив інший клас, не той, до якого належать всі мої друзі, але я перейшла на позиції їхнього класу (Сміл.,Черв. троянда, 1955, 27); // Змінювати віросповідання, приймати нову релігію. Охоплені жадобою влади й багатства, чимало нащадків старокнязівських і дворянських родів, як-от Ієремія Вишневецький, зрадивши свій народ, щоб вільніше було його грабувати, перейшли в католицтво (Довж., III, 1960, 76); Марина зрадила Вкраїні, в татарську віру перейшла (Сос., І, 1957, 357).
6. неперех. Ставати власністю іншого, потрапляти в розпорядження до іншого. Стоїте ви, безрадні, і дивитеся, як одна за одною переходять ваші полонини в панські руки (Хотк., II, 1966, 375); Вранці дружина йде на роботу, син і донька — до школи. З другої половини дня стіл переходить у їх розпорядження (Грим., Незакінч. роман, 1962, 159); — В нашій оселі житимуть чужі люди; наше добро, певно, перейде тоді в чужі руки (Н.-Лев., І, 1956, 173); // Передаватися у спадщину. Діди і прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками; так від отця до сина.. сотенство і переходило (Кв.-Осн., II, 1956, 152); Василина усе потішає Давида, що після її смерті грунт перейде Давидові (Стельмах, І, 1962, 138); // Передаватися кому-небудь. — Як тебе, дівчино, звать? — Так, як хліб жувать, — одразу відповідає та, і під красиво окресленими губами тремтять посміхом вирізані ямочки, її усмішка переходить і на обличчя Якова: — Чия ж ти розумна така? (Стельмах, І, 1962, 325); Радість Марини перейшла і на Мар’ю: запалі сумні очі почали тихо загорятися (Мирний, III, 1954, 178); Фред позіхнув так, що мало рот йому не роздерся. За ним — Кесар. А там уже й на Миколу перейшли ті позіхи (Збан., Курил. о-ви, 1963, 65); // Поширюватися (про хворобу, пошесть і т. ін.). — Ваш виноградник заражений, на корінцях зараза, вона може перейти на сусідні виноградники… (Коцюб., І, 1955, 217).
◊ Перехо́дити з рук у ру́ки (до рук) — по черзі захоплюватися ворогами, ставати їхньою здобиччю (під час воєнних дій, заколоту і т. ін.). Під час громадянської війни селище разів із двадцять переходило з рук до рук (Панч, II, 1956, 56); Шанці один за одним переходили до рук атакуючих (Добр., Очак. розмир, 1965, 79).
7. неперех. Минати, проходити (про час, події і т. ін.). Ми з тестем з ранку до ночі не розгинаємось, теща — їсти варить та внука бавить. День за днем, ніч за ніччю — так життя й переходило (Мур., Бук. повість, 1959, 5); Холод той Не уб’є життя. Перейдуть віки, Ожиє дитя (Рудан., Тв., 1956, 69); Зрозумів, мабуть, щось і Васюта; бо, скоро перейшли похорони, зараз, одклонившись гетьманові, повернув до свого двору (П. Куліш, Вибр., 1969, 156); // Минати (про хворобу, емоції і т. ін.). Моя нервовість ніби переходить. А як вона минає, а сили приходять, то я знов.. лечу у висоти (Стеф., III, 1954, 228); Знахурка вислухала, вислухала все дочиста та й: — Не бійтеся, — каже, — воно перейде. Це, відай, на пропасницю заноситься, або бог помилує, перейде (Март., Тв., 1954, 46); Хіврина досада трохи перейшла, вона подумала: «За що ж я дівчину била?» (Григ., Вибр., 1959, 113); // тільки док., перех. Пережити кого-, що-небудь. — Так, — сказав лікар. — Цей камінець трьох бажань перейшов уже багато поколінь (Ів., Вел. очі, 1956, 78); [Бабуся:] За радість за твою спасибі, доню. Від неї легше ніч цю перейти (Лев., Драми.., 1967, 147); // безос., розм. Перевалювати через якусь вікову або часову межу. Любов Касянівна вийшла в кухню збуджена від багатолюдства і хвилювання. Хоч їй вже перейшло за п’ятдесят, але в цю хвилину їй можна було дати щонайбільше сорок п’ять років (Сенч., На Бат. горі, 1960, 47); Чи півдня, чи надвечір’я, Чи за північ перейшло — Тільки в’їду на подвір’я, А круг мене — все село (С. Ол., Вибр.,1959, 72).
8. неперех., розм. Припинятися, переставати йти (про опади). Воно саме тільки перейшов дощ, і скрізь по вулиці калюжі були (Україна.., І, 1960, 21); Гарно ж було, як гроза перейшла, що й сказати не можна! (Тич., І, 1957, 243); Завірюха трохи перейшла; де в яких хатах уже засвітили (Л. Янов., І, 1959, 54); // тільки недок. Випадати (про дощ). Тут остатніми часами переходили дощі, але не затяжні, а так, громові, — година-дві, і знов ясне небо (Л. Укр., V, 1956, 54).
9. перех. і неперех., також через що, за що. Перевищувати що-небудь. Видатки так значно переходили доходи, що про дальші поїздки не можна було більше й думати (Кобр., Вибр., 1954, 92); Багато чула Маруся про сю Гаджіну,.. але те, що побачила тепер, переходило всі оповідання (Хотк., II, 1966, 143); Жар у його, позбавленому крові, тілі перейшов за сорок перший градус (Довж., І, 1958, 318).
◊ Перехо́дити (перейти́) межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.): а) не дотримуватися, не виконувати чого-небудь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті, видавив вимуштрувану роками посмішку, перевірив, як вона вплинула (Епік, Тв., 1958, 547); б) виходити за межі допустимого. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (Н.-Лев., II, 1956, 65).
10. неперех., діал. Перестоювати (про тісто). І піч погасла, і діжа перейшла… Насилу опісля сяк-так справилися [Оксана з матір’ю] (Кв.-Осн., II, 1956, 438).
11. неперех. Покинувши або закінчивши що-небудь, братися за інше, звертатися до іншого. Переходжу тепер до інших справ (Коцюб., III, 1956, 278); Гаврилюк уже збирався перейти до обрання президії зборів, коли раптом слова попросив Сергій Рудь (Голов., Тополя.., 1965, 92); Мар’ян Хомаха іще довго базікав би про свого високого політика, коли б Антін не перейшов зразу до діла (Чорн., Визвол. земля, 1950, 26); // Переключатися з однієї теми розмови на іншу. Зараз же по тім розмова переходила на телиць, курей, на господарство, відтак знов за ініціативою веселої баби вертала до попередньої теми (Хотк., II, 1966, 405); Непомітно розмова перейшла на спогади про Освєнцім (Хижняк, Тамара, 1959, 292); — Ти, мабуть, багато світу об’їхав? Ге ж? — перейшов Кузько на свою любиму тему (Тют., Вир, 1964, 112).
Перейти́ від слів до ді́ла — покінчивши з балачками, взятися до роботи. На подив Ференца, Вася, виявляється, негайно перейшов від слів до діла (Гончар, III, 1959, 253).
12. перех. і неперех. Міняти спосіб дій, починати діяти інакше. Куркульня переходила в одвертий наступ, це було очевидно (Епік, Тв., 1958, 94); — Ви на мене не кричіть, — переходить на офіційний тон Підігрітий, — я таких уже бачив! (Зар., На.. світі, 1967, 123); Іноходець насторожився. З рисі перейшов на важку ходу, почав прясти вухами. А далі зовсім став (Мокр., Слід.., 1969, 11); Баяніст перейшов на швидкий танок.. Пари завирували хуткіше (Хор., Незакінч. політ, 1960, 97); // Змінювати спосіб виробництва або методи роботи, ведення господарства і т. ін. Він прочитає ось, не вибираючи з газети, про життя інших сіл, та й хай подивляться. І це не за горами ж. От у селі Ковалівці.. провадиться землеустрій і переходять на многопілля (Головко, II, 1957, 132); // Використовувати одне замість одного. — Чого ви, так би мовити, зуби скалите? — остаточно розгублює [Миколай Денисович] припасені слова з святих писань і переходить на свою звичну мову (Стельмах, І, 1962, 410); Немає і гармошки вже [у Грицька], — на балалайку перейшов (Головко, І, 1957, 344); // Змінювати форму звертання до кого-небудь. Катря добре знала, що це означає, особливо тоді, коли Павло ще й переходив у розмові з нею на «ви» (Кучер, Трудна любов, 1960, 308); Дядько Себастіян заглянув у мішок плескатолицього, витягнув покалічений кетяг калини, обурився, одразу перейшов на «ти» (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 225).
◊ Перейти́ на легки́й хліб — перестати працювати; діставати все необхідне для існування, не докладаючи великих зусиль. — То що ти собі думаєш, Тимофію? На легкий хліб перейти? — Мовчіть, тату, про цей легкий хліб, — невесело відповів Тимофій. — Моє начальство до першого приморозку: розділю землю по правді — і піду за чепігами (Стельмах, II, 1962, 30).
13. перех. і неперех. Поступово змінюючись, перетворюватися в що-небудь інше. Короткі зимові дні швидко змінювались ночами, а ночі, осяяні тисячами електричних зір,.. непомітно переходили в дні (Коцюба, Нові береги, 1959, 452); Мирна гладінь Синюхи поволі міняла барви. Синява непомітно переходила в жовтизну, жовтизна бралася оранжевим (Коз., Гарячі руки, 1960, 146); Зненацька озвалося хлипання, спершу тихше, а далі все голосніше й голосніше, і перейшло, нарешті, у голосні заводи плачу (Гр., І, 1963, 246); Від капіталізму людство може перейти безпосередньо тільки до соціалізму, тобто спільного володіння засобами виробництва і розподілу продуктів за мірою роботи кожного (Ленін, 31, 1973, 174); // Мати що-небудь своїм продовженням, з’єднуватися з чимсь іншим. Розкішні луки непомітно переходили в зарості очерету, крізь які лише де-не-де проблискувала сонячна зибінь повноводої Сир-Дар’ї (Тулуб, В степу.., 1964, 260); Підборіддя дівчини так непомітно і красиво переходило у шию.., що вже із-за цього можна було б зацікавитись нею скульпторові (Томч., Готель.., 1960, 6).
ПЕРЕХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док. 1. перех. і неперех. Пройти, обходи́ти все або багато чого-небудь, все цілком, всюди або ходити (про всіх або багатьох). Довгі, плутані шляхи по Україні переходив хлопець після тої страшної події, приховуючи Богуна від панської кари (Ле, Побратими, 1954, 4); Скільки дідові оті, трохи колесом, ноги переходили (Вишня, І, 1956, 33); [Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (Вас., III, 1960, 171).
2. перех. Проноси́тися довше, ніж щось інше (про одяг). Наші лати переходять панські шати (Номис, 1864, № 1615).
3. неперех., розм. Змінити хід, піти інакше (у грі в шахи, шашки і т. ін.).
4. неперех., розм. Носити плід більше природного строку при вагітності.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 310 - 313.