ПЕРВО́ЦВІ́Т, у, ч.

1. Перша весняна квітка. — Палай! Цвіти! Красуйся, весно, первоцвітом! (Голов., Близьке.., 1948, 123); Вони [пахощі] пробиваються крізь набряклі бруньки, тендітні стебельця трави,.. крізь первоцвіти конвалії (М. Ол., Леся, 1960, 59); * Образно. Первоцвіт наш, веселі небожата!.. Я розкажу вам баєчку маленьку (Гл., Вибр., 1951, 121).

2. бот. Назва багаторічних трав’янистих рослин родини первоцвітних, які починають цвісти рано навесні. Первоцвіт лікарський.. Багаторічна трав’яниста рослина з розеткою прикореневих листків (Лікар. рослини.., 1958, 186); Весною вони [дубові гаї] довго не розвивалися — були голі зверху й знизу, бо ні квіточки підсніжника, ні блакитний пролісок, ні жовтий первоцвіт, ні білі, ні червоні, ні червоно-фіалкові сокілочки не пробивалися крізь шорстку сірятину листяної подушки (Стельмах, II, 1962, 139).

3. діал., поет. Підсніжник. — Вийди на покрівлю, стань на край острішка: Первоцвіт з-під криги глянув на моріжку! (Черн., Поезії, 1959, 406); Первоцвіт білий, проліски блакитні На вулиці бабуся продає, Хоч ще зима жбурляє сніг у квітні, Але весни вже всі ознаки є (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 120.

Первоцвіт, ту, м.

1) Первый цвѣтъ растеній.

2) Раст. подснѣжникъ, Primula.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 108.

первоцві́т = при́мула —

1) багато­річна трав’яниста рослина родини первоцвітних, що цвіте жовтими квітками, зібраними в зонтикопо­дібне суцвіття; існує кілька видів цієї рослини; найпоширеніший — первоцві́т весня́ний, який у народі називають скороспі́лкою, бара́нчи­ками, весні́вкою, весня́ником, клю́­чиками, лісови́м зі́ллям, медя́нико́м, первенцем; цвіте з середини квітня до червня; рослина поширена у лі­сових і лісостепових районах України; використовується в на­родній медицині;

2) тільки перво­цві́т — перша весняна квітка взага­лі; у цьому значенні слово близьке до слова ряст у значенні «перша зелень, трава», а отже й «перші квіти»; вважається провісником дівочої долі; див. ряст 3. Палай! Цві­ти! Красуйся, весно, первоцвітом! (С. Голованівський);

3) тільки первоцві́т — народнопоетична на­зва підсніжника; див. ще ряст 2. Первоцвіт з-під криги глянув на мо­ріжку! (М.Чернявський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 437.