ПАСТУШО́К1, шка́, ч. Зменш.-пестл. до пасту́х. Враз чути крик… Біжать хлоп’ята-діти, То — пастушки… Їм спека півбіди! (Гр., І, 1963, 110); За селом на толоці пастушки пасли кілька корів (Сміл., Сашко, 1957, 145).
ПАСТУШО́К2, шка́, ч. Невеличка пташка ряду пастушкоподібних, яка живе в країнах з помірним і тропічним кліматом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 92.