П’Я́ТІНКА, и, ж. Пестл. до п’я́тниця. [Степанида:] Захотілось їй сукати ниток проти п’ятінки, от їй і посукало пальці!.. (Кроп., І, 1958, 124); [Орина:] З п’ятінкою вас усіх святою… (М. Куліш, П’єси, 1960, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 422.

П’ятінка, ки, ж. Ум. отъ п’ятниця.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 506.