ОПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПРЯ́СТИ, опряду́, опряде́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обпряда́ти. Хто мене буде опрядать? (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 731.

Опрядати, даю, єш, сов. в. опря́сти, ду́, де́ш, гл. = Обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать? Мил. 221.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 61.