ОДНІ́СЬКИЙ, а, е, діал. Однісінький. Це ж було страшне горе — мати одніську свою дитину сліпу? (Коб., II, 1956, 269).

Оди́н-одні́ський див. оди́н.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 632.

Одніський, а, е. = Однісінький. Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів. Млак. 60. Всі веселі, лиш сумненько одніській дівчині. Млак. 16.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 40.