ОБХІ́Д, хо́ду, ч.
1. Дія за знач. обхо́дити 1-4. Потім був обхід доокола церкви (Хотк., II, 1966, 68); Взяти рів тепер було — "раз плюнути". А от Корнюху згребти, — ще хто зна.. Отож на цей випадок Артем і придумав ще один спосіб: обхід (Головко, II, 1957, 245); Почалася.. справжня велика війна. З частими змінами рубежів оборони, обходами, контратаками, оточеннями (Коз., Гарячі руки, 1960, 142); Вінчався звичайний ранковий обхід голови колгоспу (Жур., Звич. турботи, 1960, 102); О восьмій починається в Олександрівській лікарні обхід, а на обхід Гервазій Оникійович Драгомирецький ще не запізнився ні разу за своє життя (Смолич, Мир.., 1958, 23).
В обхі́д: а) обходячи, обминаючи що-небудь стороною. Марійці довелося піти іншою вулицею, в обхід (Донч., V, 1957, 554); Стежка забирала праворуч в обхід глибоких, іще свіжих воронок (Підс., Віч-на-віч, 1962, 109); б) (військ.) оточуючи з флангів. Бійці залягли. Двоє автоматників побігли в обхід противника (Довж., І, 1958, 369); Роби́ти обхі́д — послідовно відвідувати певних людей або місця. В буденний день лікарка ніколи не була вільною: то приймала хворих, то робила обхід по хатах (Чорн., Потік.., 1956, 193).
2. Місце, яким можна обійти що-небудь; кружний шлях. Поки орда шукала обхід чи пробиралася через вали, наші воїни закріплювалися на нових позиціях (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 599.