ОБСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обсипа́ти 1, 3-6 і обсипа́тися. Щоб забезпечити краще зав’язування ягід і зменшити обсипання зав’язі, виноградарі за кілька днів до цвітіння прищипують верхівки молодих пагонів (Наука.., 2, 1957, 24); М’які пшениці схильні до обсипання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 576.

обсипа́ння — у весільному обряді — магічний акт обсипання мо­лодих збіжжям (у різних місцевос­тях у різний час — перед від’їздом до вінця, після приходу із церкви, перед входом у хату, після входу до хати, після виходу з комори); зна­чення цієї обрядодії бачимо в піс­ні: «Ой, сип, матінко, овесець, Щоб наш овесець рясен був, Щоб Юрасько красен був. Ой сип, ма­тінко, пшеничку, Щоб наша пше­ничка рясна була, Щоб наша Ма­руся красна була»; якщо порівню­вати акт обсипання з актом засіва́ння (див.), то він символізував урожай, добробут, багатство; вод­ночас він нагадував запліднюваль­ний дощ, що мав викликати плід­ність землі, а отже й людей, нового подружжя, нової родини.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 409.