ЗАСІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. засіва́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 308.

засіва́ння — старовинна новоріч­на чи різдвяна обрядодія, за якою малі хлопці, звичайно до 12 років, «засівали збіжжя» «з рукавиці», хо­дячи з хати в хату й вітаючи з Но­вим роком; обряд символізував справжнє сіяння всякого добра, передусім урожаю на хліб та худо­бу; див. ще посіва́лки, Васи́лія Вели́кого день.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 238.