Небоян, на́, м. = Небій. То було колись усяке боїться попа, а тепер настали такі небояни, що й лихо. Кобел. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 537.