МЕДО́К¹, дку́, ч. Пестл. до мед. Роботяща [Галочка], як бджілка, і як та робила усе медок, так і у Галочки усяка робота була до діла і до добра (Кв.-Осн., II, 1956, 314); З чим оладки? Із медком та з солодким молочком (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13); Що в первому кубочку да солодкий медок, Посидимо, ой посидимо, да й поговоримо (Чуб., V, 1874, 761); На язиці медок, а на думці льодок (Укр.. присл.., 1955, 152).

МЕДО́К², у, ч. Сорт столового виноградного французького вина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 665.

Медо́к, дку и медо́чок, чку, м. Ум. отъ мед.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 415.