МА́ТІРКА¹ див. матірки́.

МА́ТІРКА², и, ж. Коноплі з жіночими квітками, що дають насіння та з яких виробляють грубе волокно. Мотрі на осінь ніби легшає трохи: хатня робота — спочинок, а надворі — прихватком тіпає плоскінь або матірку (Мирний, II, 1954, 110); Рослини конопель з чоловічими квітками називаються плоскінь, а з жіночими — матірка (Техн. культ., 1956, 127); Літа огорнули вас, обліпили клопоти, як насіння обліплює дозрілу матірку на підметах (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 650.

Ма́тірка, ки, ж.

1) Мать. Оттак всі матірки нападають на дочок. Кв. II. 178. Добре, що матірки тут нічого не кажуть. Федьк.

2) Конопля, дающая сѣмена, замашка, Cannabis sativa L. Вас. 199.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 410.