Про УКРЛІТ.ORG

марець

МА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Березень. Як настане марець, так замерзне під тином старець (Номис, 1864, № 413); На Поділлю іноді бува дуже рання весна, хоч марець свого ніколи не дарує (Свидн., Люборацькі, 1955, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 626.

вгору