Ліхта́рь, ря, м.

1) = Ліхтарня.

2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 372.