ЛІ́СКА¹, и, ж. Зменш. до лі́са. Грицько.. сів на колодку, що лежала під ліскою (Вас., Вибр., 1954, 103).

ЛІ́СКА², и, ж. Те саме, що волосі́нь 3. В руках у вас вудочка. Ліска у вас кріпка, гачок у вас сталевий, загартований, міцний (Вишня, II, 1956, 246).

ЛІ́СКА³, и, ж., діал. Ліщина (у 1 знач.). Під дубом, між двома кущами ліски, ..стоїть моя небіжка Одарка (Н.-Лев., І, 1956, 68); Я була у лісі — Все говорить там. Ліска каже: "Прісю, Йди горішок дам" (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 83); // Ціпок з ліщини. Олекса, підпираючися грубою ліскою і стогнучи раз по разу, поволікся до Перегинська (Фр., VIII, 1952, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 523.

Лі́ска, ки, ж.

1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Черном. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. Грин. III. 588.

2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. Гол. IV. 332.

3) Рыболовная плетенка. Угор.

4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. Харьк. у.

5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. Ном. стр. 296. № 209.

6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні?

7) Раст. Corylus avellana. Лв. 98. Ум. Лісочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 370.