ЛЯГОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. ляговля́ться; недок., діал. Лягати. — Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидше спати? (Кв.-Осн., II, 1956, 237); Знов мгла на бори ляговиться (Фр., XI, 1952, 475).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 577.

Лягови́тися, влю́ся, ви́шся, гл. = Лягати 1. Крутиться, вертиться, під припічком спать ляювиться. Грин. І. 248. Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидче спати. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 390.