КУШПОТІ́ТИ, и́ть, недок., діал. Підсил. до кушпе́лити. То не кушпела кушпотить, то татарва мчиться на наших!.. (Мирний, II, 1954, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 425.

Кушпотіти, чу́, ти́ш, гл. = Кушпелити 1. То не кушпела кушпотить, та татарва мчиться на наших. Мир. ХРВ. 128.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 336.