Про УКРЛІТ.ORG

кужілка

Кужілка, ки, ж.

1) = Кужівка. Части кужілки: шестикъ — стебло, вставляется въ кружок или хрест (накрестъ сбитые два деревян. бруска); верхняя часть стебла называется шпеньок; она болѣе тонкая и кужіль сперва навертывается на трубочку, а затѣмъ эта трубочка надѣвается на шпеньок. Черниг. у. Оддай людям жінку, а сам труби в кужілку. Ном. № 4753.

2) Пѣсня при пряденіи? Не їж мене, вовчику-братіку, тут, — лучче сідай на мене, то я тобі кужілки заспіваю. Рудч. Ск. І. 8. Ум. Кужілочка. Зробіть мені, діду, кужілочку і веретенечко. Рудч. Ск. II. 33. Нехай вона ранесенько не встає, кужілочки густенько не в’є. Чуб. V. 800.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 320.

вгору