КОЧЕРЕ́ЖКА, и, ж. Зменш. до кочерга́ 1. Розпечений прут заліза в руках Каленика Романовича обертався в красиву кочережку (Сенч., Опов., 1959, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 315.