КОТЕНЯ́, я́ти, с. Маля кішки. Петрусь бігав по хаті, грався з котеням, щебетав, пустував (Н.-Лев., IV, 1956, 219); Коло нього лежала.. кішка з трьома маленькими.. котенятами (Григ., Вибр., 1959, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 309.

Котеня, ня́ти, с. = Кошеня.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 292.