КОРЧО́МКА, и, ж., заст. Зменш. до ко́рчма́. Що п’ять верстов, то й корчомка. Нічого й лічити! Бо п’ять верстов як проїдеш — Треба й відпочити (Рудан., Вибр., 1937, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 303.

Корчомка, корчо́мочка, ки, ж. Ум. отъ корчма.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 289.