КО́РСА, и, ж., діал. Полоз (див. по́лоз¹). * У порівн. — Видно пана по халявах,— сказала Мася і показала Антосьові на чоботи. А вони в його, як собаки, руді і набік, як корси (Свидн., Люборацькі, 1955, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 301.

Корса, си, ж. Полозъ саней. Шух. І. 180.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 288.