КОРО́ЛИК, а, ч.

1. Зменш. до коро́ль 1.

2. Дрібний лісовий птах ряду горобиних із сірувато-зеленим пір’ям та оранжевим або жовтим тім’ям; золотомушка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 296.

Королик, ка, м.

1) Ум. отъ коро́ль.

2) Зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 286.