КОПИ́СТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до копи́стка. Грицько наструже кописточок (Мирний, IV, 1955, 71); * У порівн. Руки як кописточки (Номис, 1864, № 13937).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 281.