Про УКРЛІТ.ORG

козлик

КО́ЗЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до козе́л 1, 2. Козлик ускочив у капусту (Сл. Гр.); Тут якраз ішла бабуся — Аж не віриться самій: «Бий же мене сила вража, Об’явилася пропажа: Це ж озвався козлик мій!» (Біл., Пташ. голоси, 1956, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 213.

Козлик, ка, м. Ум. отъ козел.

1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89.

3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 266.

вгору