КЛЕКТА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що клекота́ння. В обагрених хмарах, в димах над пожаром Клектання моторів, свистіння різке І звергнуте з жадібним ревом піке (Бажан, І, 1946, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 179.

Клектання, ня, с. = Клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 250.