КЛА́ДОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кла́дка 1. Не піду я на кладочку, Бо кладочка гнеться… (Укр.. лір. пісні, 1958, 197); Марійка невеличка все стоїть на бережку: страшно йти на той бік річки через кладочку хитку (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 173.