КВАТИ́РКА, и, ж.

1. Зменш. до квати́ра 1. Займати невелику кватирку.

2. Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти для провітрювання приміщення. Вичуняла Катерина, Одсуне кватирку. Поглядає на у лицю, Колише дитинку (Шевч., І, 1963, 24); Коли Деменюк переходив близ [поблизу] її вікон, вона відчинила кватирку і закликала його до себе (Фр., VII, 1951, 90); Для того щоб провітрювати приміщення, у віконних рамах роблять кватирки (Стол.-буд. справа, 1957, 194); // Дверцята або віконце в брамі, у воротах. В глибині перистиля вузька брама з кватиркою в одній половинці й з хвірткою в другій (Л. Укр., III, 1952, 270).

3. заст. Шибка у вікні. — Микола постукав у кватирку; я йому одчинила двері (Н.-Лев., II, 1956, 242); Подивився козак Нечай у нову кватирку (Сл. Гр.).

4. заст. Четверта частина кварти (у 1 знач.); чвертівка (переважно про горілку). Він усе точив з барильця та подавав половинчики, кватирки, півока, ока (Коцюб., І, 1955, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 132.

Кватирка и кватирька, ки, ж. Ум. отъ кватира.

1) Квартирка.

2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. Макс.

3) Форточка въ окнѣ. Вас. 149. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! К. ЧР. 221. Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. АД. II. 71.

4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. Лебед. у. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. Вас. 156.

5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. Черниг. у.

6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки. Грин. III. 281.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 231.