КА́ШКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до ка́ша 1. — От я.. Кашку діточкам варила (Гл., Вибр., 1951, 234); Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці (Тич., І, 1957, 98).

◊ Покуштува́ти (скуштува́ти) бере́зової ка́шки — те саме, що Покуштува́ти (скуштува́ти) бере́зової ка́ші (див. ка́ша).

2. перен. Зменш. до ка́ша 2. При роздавлюванні ягід брусниць одержують соковиту кашку (Лікар. рослини.., 1958, 152).

3. розм. Дрібні квіти на різних трав’янистих рослинах або на деревах. Кашка розкрила скрізь парасольки (Коцюб., II, 1955, 214); Срібний полин ріс кущами, пнувся вгору і передчасно почав викидати золоту кашку цвіту (Донч., Дочка, 1950, 26); Нам Азов’я вітрами засвище, кине кашкою — цвітом верби… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 125.

Кашка, ки, ж.

1) Ум. отъ ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. Посл.

2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. Уманск. у.

3) Внутренности насѣкомыхъ.

4) Различныя растенія: Spiraea Ulmaria L, Trifolium repens, Capsella Bursa Pastoris, Lycium flos cuculi (кашка червона), Galium verum (кашка жовтенька). ЗЮЗО. I. 123, 137. Желех. Вх. Пч. І. 11.

5) Березова кашка. = Березова каша. Хведько не вчивсь і скоштував березової кашки. Гул. Арт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 228.