Про УКРЛІТ.ORG

картопляник

КАРТОПЛЯ́НИК, а, ч.

1. Котлета з вареної товченої картоплі (у 2 знач.). Лежало на чистому рушнику кілька перепічок і картопляників (Ю. Янов., Мир, 1956, 276).

2. Те саме, що деру́н2. Домна Кирилівна начистила картоплі і взялася за тертку: вирішила з Христею картопляників на салі напекти (Грим., Незакінч. роман, 1962, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 112.

вгору