КАРТО́ПЛИ́ЩЕ, а, с. Місце, з якого зібрано картоплю. Рушили ми всі — до ланки по картоплищу гуртом (Тич., Зростай.., 1960, 44); Попередником під коноплі було картоплище (Колг. Укр., З, 1957, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 112.

Картоплище, ща, с. Мѣсто, съ котораго снять картофель, а также и вообще мѣсто, употребляющееся для посадки картофеля. Кіев. г. Вас. 196.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 223.