КАЛИ́НОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кали́на. Пишається калинонька, Явор молодіє (Шевч., II, 1953, 363); Я зшию шати з листя запашні І нанижу з калиноньки намиста (Забашта, Вибр., 1958, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 77.

Калинонька, кали́ночка, ки, ж. Ум. отъ калина.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 210.