КАДИ́К, а́, ч. Те саме, що Ада́мове я́блуко (див. ада́мів); борлак. Шию тримав [Черниш] рівно, хрящуватий кадик туго випинався з-під коміра (Гончар, І, 1954, 194); Він здригнувся, ..важко ковтнув повітря; гострий кадик його різко ворухнувся на шиї і сховався десь за комірцем (Собко, Справа.., 1959, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 68.