ЙНЯ́ТИ, йму, ймеш; мин. ч. йняв, йняла́, ло́; недок.: ◊ [Не] йня́ти ві́ру [ві́ри] див. ві́ра1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 62.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ЙНЯ́ТИ, йму, ймеш; мин. ч. йняв, йняла́, ло́; недок.: ◊ [Не] йня́ти ві́ру [ві́ри] див. ві́ра1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 62.