ЗОЗУЛЯ́СТИЙ, а, е. Який забарвленням нагадує зозулю, зозуля; рябий. На дворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір’ячком, водила шестеро курчат (Коцюб., І, 1955, 47); Ще до схід сонця здалека вилітав на погнуту башту зозулястий півень і голосно кукурікав (Кучер, Дорога.., 1958, 193); // у знач. ім. зозуля́ста, тої, ж. Про курку з пір’ям такого забарвлення, як у зозулі. Пригадує [Ївга] й те, .. що пора підсипати зозулясту (Л. Янов., І, 1959, 405).
∆ Зозуля́стий льон див. льон.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 679.