Про УКРЛІТ.ORG

зніматися

ЗНІМА́ТИСЯ і рідко ІЗНІМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗНЯ́ТИСЯ, зніму́ся, зні́мешся і рідко ІЗНЯ́ТИСЯ, ізніму́ся, ізні́мешся, док.

1. тільки З ос. Відділятися від чого-небудь, переставати триматися на чомусь. З дерев стиха знімалися й задумливо падали на землю сухі листочки (Вас., І, 1959, 156); Тільки що Василина задрімала, з неї свита знов знялася (Н.-Лев., II, 1956, 101).

2. звідки. Покидати, залишати своє місце, вирушаючи куди-небудь. Чайки знімались з одиноких берегових скель (Коцюб., І, 1955, 391); По черзі знімаються з передової Полки, батальйони,— по взводу, по два… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 220); Та й знялись [Марія і Йосип] До сходу сонця, по торбині На плечі взявши, а дитину Удвох в колисочці несли (Шевч., II, 1953, 317); Коло млина, коло броду Два голуби пили воду. Вони пили, вуркотіли, Ізнялися, полетіли (Укр.. лір. пісні, 1958, 129); Щоразу, коли входжу я в літак, мене охоплює одне: почуття могутності, а також бажання якомога швидше знятися з місця й летіти (Тич., III, 1957, 421); * Образно. Мчить поїзд. Швидкий рух захоплює все навколо. Знялися з місця білі хати з вишневими садками, побігли назад телеграфні стовпи (Жур., Даша, 1961, 50); // куди, розм. Направлятися, вирушати куди-небудь. Якубині женці знімалися додому (Головко, І, 1957, 260); Дивізія недавно стала на перепочинок і за кілька хвилин мусила зніматись на марш (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 374); — Пилинку!.. Куди ти знявся по такому скаженому холоду?..— гукала вона на бігу (Мирний, IV, 1955, 304); Літак легко покотився по цементованій доріжці аеродрому і нечутко знявся в.. небо (Минко, Намасте.., 1957, 5).

Зніма́тися (зня́тися) з дре́йфу див. дрейф; Зніма́тися (зня́тися) з я́коря — відпливати. Крейсери і лінкори з різноколірними прапорами терміново знімалися з якорів (Собко, Скеля.., 1961, 62).

3. Піднімаючись, пересуватися, переміщатися у вище положення. Над сріблом води лісової Знімаючись, щиглик дзвенів… (Рильський, І, 1960, 126); Міріади дрібних крапель, мов вмерлі надії, що знялись занадто високо, спадають додолу і пливуть, змішані з землею, брудними потоками (Коцюб., II, 1955, 32); Літаки промчали над кіннотою і знов знялись високо у повітря (Трубл., І, 1955, 78); // З’являтися над обрієм, сходити (про небесні світила). Сонце знялося над зеленою халупою, вигрівало землю, пробудило молоді паростки до життя (Горд., Заробітчани, 1949, 5); // тільки 3 ос. Піднімаючись угору, поширюватися над чимось, вище чого-небудь. По ночнім дощику порох ледве знімавсь над шляхом (Вовчок, І, 1955, 349); Туман почав зніматися над річкою, зовсім розвиднілося (Ле, Опов. та нариси, 1950, 193); Сумно знялася вгору хмара сірого попелу (Епік, Тв., 1958, 369).

4. Піднімаючись, підводячись, займати вище положення. У хвилину збудження її тріпотливі вії знімаються раптом угору (Галан, І, 1960, 456); — О! — шепотнула Галя; оченятка в неї прибільшилися, а бровенятка вище знялися (Вовчок, І, 1955, 298); Над головами знялося міцне гілля рук (Кучер, Зол. руки, 1948, 26); Маріка знялася на ліктях і задивилася в вікно (Чендей, Вітер.., 1958, 183); // тільки 3 ос. Високо піднімаючись, збільшувати, розширювати свій обсяг. Річка біснувалася, високими султанами знімалася в небо вода, немов випльовуючи ворожий снаряд чи міну (Ле, Право.., 1957, 124); І тут ось полум’я руде знялось поверх тополі. Воно не гасло, а росло І охопило все село (Підс., Героїка, 1951, 108); // Настобурчуватися, наїжачуватися (про волосся, шерсть). Хижо зареготалася Марина. У Христі волосся знялося вгору від того реготу (Мирний, III, 1954, 228).

◊ Зніма́тися (зня́тися) на диби́ див. ди́би; Ру́ки не зніма́ються див. рука́.

5. тільки 3 ос. Височіти, підноситися над рівнем чого-небудь. З правої й лівої сторони дороги знімались, як і глибше в лісі, високі крилаті смереки (Коб., III, 1956, 86); Тріпоче сокір, сріблом потемнілим Знімаючись у вогку височінь (Рильський, І, 1956, 62); На вулиці, під самими ворітьми, знявся над колодязем новий журавель (Коцюб., І, 1955, 236); Мов піраміди, вигнались ялини, до хмар знялись їх різьблені вершини (Гонч., Вибр., 1959, 266).

6. Вставати, підводитися з чого-небудь. Хоче [Демко] знятись з лави, та несила — наче прикипів… (Вовчок, VI, 1956, 265); Настуся брязнула ложечкою об стіл, знялася з стільця (Н.-Лев., IV, 1956, 248); Знявшися з постелі, вона налила собі води в миску, почала митися (Фр., VII, 1951, 152).

◊ Зніма́тися (зня́тися) на но́ги див. нога́.

7. у сполуч. з абстр. ім. Виникати, починатися (про дію, виражену цим іменником). Ввечері, як усе втихало й не знімалося жодного округи поруху, мати з дочкою тихенько сиділи (Вовчок, І, 1955, 365); Гамір знявся в таборі, крик (Фр., VI, 1951, 121); Коло столу знялась бесіда (Коцюб., І, 1955, 108); В парку знялась страшенна стрілянина, галас, тупотнява (Кол., На фронті.., 1959, 69); // Починатися, наставати (про явища природи). Буря, страхітлива, чорна буря знялася над полем (Скл., Святослав, 1959, 605); Сосни зашуміли, знялася метелиця (Шиян, Вибр., 1947, 85); // З’являтися, виникати (про думки, почуття). Гіркі димки знялися в Христиній голові… (Мирний, III, 1954, 95); Саїда зустріли так байдуже, що йому стало ніяково, в глибині істоти знялося обурення (Ле, Міжгір’я, 1953, 109).

8. розм. Виступати, покриваючи собою що-небудь (про пухирі, плями і т. ін.). На руках [хлопців] знялися пухирі (Кучер, Чорноморці, 1956, 401); На Олега ніби морозом війнуло — по всьому тілу знялися холодні, колючі, рясні сироти (Ряб., Жайворонки, 1957, 227).

9. рідко. Переставати існувати; зникати. Він злякався його [Шестірного] — і затремтів. Сон, як дим, знявся, зник (Мирний, I, 1954, 329); Потім гай наче разом знявсь і по обох боках виситься голе каміння (Вовчок, І, 1955 325).

10. розм. Те саме, що фотографува́тися. Господиня підійшла до комода, взяла фотокартку, подала йому. — Оце найостанніша. У Німеччині знімалась. Уже при наших (Головко, I, 1957, 462); Серед інших зніметься там на карточку для Наталки і Данько Яресько (Гончар, II, 1959, 377); // Брати участь у кінозйомках, виконувати певну роль (про кіноартистів). З 1923 року я почав зніматись в кіно (З глибин душі, 1959, 13); — Якщо кінознімання не закінчаться до початку навчання,— сказала мати,— то я тобі не дозволю зніматися зовсім (Сміл., Сашко, 1954, 67).

11. чим, рідко. Покриватися, охоплюватися чим-небудь. Її лице дедалі червоніло, наливалося краскою, білі пухкі щоки мов заревом пожежі знялися (Мирний, III, 1954, 278); Наша хатка полум’ям знялась,— дотла погоріли (Морд., І, 1958, 42).

12. тільки недок. Пас. до зніма́ти 1 — 16. При кожному проході з заготовки знімається стружка, переріз якої залежить від глибини різання і подачі (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 23); Для виконання другого технічного обслуговування автомобіль на один день знімається з експлуатації (Підручник шофера.., 1960, 296); Я пам’ятаю, коли я був зовсім малий, у нас одна кінокартина знімалася (Ю. Янов., І, 1954, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 667.

Зніматися, маюся, єшся, сов. в. знятися, знімуся, мешся, гл.

1) Сниматься, сняться, быть снятымъ.

2) Подниматься, подняться съ мѣста, вставать, встать, двинуться, взлетать, взлетѣть вверхъ. Хоче знятись з лави, та не сила — наче прикипів. МВ. (КС. 1902. X. 147). Знялися всі і пішли. Св. Л. 86. Султан турецький з янчарами на Русь і Польщу знявся. К. ЦН. 211. Знялись з води утята. Греб. 387. Козак — як той голуб: знявся та й полинув. Ном. № 785. Коли б ми не так думали, то й не знялись би вгору до великого задуму. К. ХП. 9. Знятись на но́ги. Подняться, стать, а въ переносномъ значеніи: вырости. Люде якось її вигодували, закіль знялась на ноги. Г. Барв. 175. Пузирем зня́тися. О тѣлѣ: покрыться пузыремъ (напр., отъ обжога). Мале… до половини пузирем знялося. Г. Барв. 53.

3) — бурі, вітрові, бучі. Подниматься, подняться (о бурѣ, вѣтрѣ, шумѣ или крикѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 174.

вгору