ЗЛО́ГИ, ів, мн., діал. Пологи. Кілька день по злогах вона взялася до роботи (Фр., V, 1951, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 599.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ЗЛО́ГИ, ів, мн., діал. Пологи. Кілька день по злогах вона взялася до роботи (Фр., V, 1951, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 599.
Злоги, гів, м. мн.
1) Роды. Балт. у.
2) Сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями. Черк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 160.
зло́ги див. поло́ги.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 248.