ЗВОРУШИ́ТИСЯ¹, ушу́ся, у́шишся, док., рідко. Те саме, що зворухну́тися. Насувала кругом завірюха; Зворушилась тайга і завила, мов звір (Граб., І, 1959, 163); Мовби вовк доскочив стада, так зворушилась громада, всі скричали, звеличали пана по́сла Ревуна (Мак., Вибр., 1954, 460).

ЗВОРУ́ШИ́ТИСЯ², див. звору́шуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 498.

Зворуши́тися, шу́ся, шишся, гл.

1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. Шевч.

2) Всколыхнуться.

3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски. Г. Барв. 454.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 136.