ЗВОРУ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗВОРУ́ШИ́ТИСЯ, у́шу́ся, у́ши́шся, док. Виявляти хвилювання; хвилюватися, розчулюватися. Не зворушуйся, бо це болить мене! Слухай радше, а відтак і сам побачиш! (Коб., II, 1956, 288); Коли Домка переступила поріг, Улас Волос від розгубленості навіть зворушився (Панч, II, 1956, 25); Побачивши Черниша, боєць зворушився до сліз (Гончар, III, 1959, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 498.