Зваря́ти, ря́ю, єш, гл. = Золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип’ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. МУЕ. III. 33. А в п’ятницю рано хусти зваряли. Н. п. Левиц. І. (Правда, 1868, 12). Звати, зву, звеш, гл.

1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125.

2) Призывать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 128.