ЗАМІША́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, док. Відчути ніяковість; збентежитися, зніяковіти. Йому стало ніяково; він замішався і не зразу відповів (Н.-Лев., IV, 1956, 106).

ЗАМІША́ТИСЯ¹див. замі́шуватися².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 214.

Заміша́тися, ша́юся, єшся, гл.

1) Затеряться, замѣшаться, примѣшаться. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 79

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 67.